10 школа - вперед!

Відомо, що до 1970 року футбол вважався суто чоловічим видом спорту. Хоча, на сьогоднішній день, існує маса розбіжностей в думках стосовно жіночого футболу.
Так, з соціальних міркувань футбол не відповідає традиційним уявленням про жінку, з медичних – шкідливий для її здоров’я і з суто соціальних – жіночий футбол за видовищністю і драматизмом ні в які порівняння не йде з чоловічим.
Проте це не заважає розвиватися цьому виду спорту, прогресувати і щоразу давати нам нові команди-переможці. Не виключенням стало й наше рідне місто Бердичів, де жіночий футбол набуває вагомої популярності між прихильниками цього виду спорту.
В п’ятницю, 24 жовтня на стадіоні заводу «Прогрес» відбувся фінальний матч з футболу серед дівчат, в якому приймали участь команди десятої та п’ятнадцятої школи.
Перемогу отримала десята школа, з загальним рахунком 3:1. Команда була нагороджена перехідним кубком та грамотою за першість. Та найціннішим подарунком виявилась підтримка вболівальників, які впродовж усієї гри підтримували улюблену команду.
Тренер ФК десятої школи, Ярош Наталія Володимирівна, розповіла, що їхня команда завжди впевнена в своїх силах і твердо йде до перемоги. І, взагалі, команда дівчат десятої школи вперше за всю свою історію грала в футбол. Більше того, ніхто із гравців раніше не займався цим видом спорту серйозно - всі любителі. До змагань готувалися наполегливо, займалися і тренувалися після уроків. І саме командний дух, зібраність гравців та бажання бути першими дало бажану перемогу.
На цьому всі команди не зупинятимуться, і навіть ті, які не отримали перемогу, тренуватимуться ще з більшою наполегливістю, щоб наступного разу обов’язково бути першими.

Автор: Ірина ТКАЧУК
Источник: http://www.berdichev.biz/content/view/1132/1/

Реальные бердичевские... багатыри!

Железную волю и незаурядную физическую силу показали участники конкурса “Богатырь года”. Это звание добивались шестеро силачей из Бердичева, и один житомирянин. За два часа соревнований каждый из участников поднял и перенёс вес, что суммарно измеряется в тоннах.
Один из этапов конкурса назвали “колесо от велосипеда”. Оно весит 300 килограммов. Ассистенты еле вчетвером дотянули. А Дмитрию Грищуку понадобилось 19 секунд, чтобы перебросить его 5 раз. Главным конкурентом Дмитрия стал его тёзка из Житомира. На день города Бердичева Дмитрий Мешков стал наисильнейшим среди богатырев-любителев. Группа поддержки утверждает: его сила в семенах.
Самому младшему участнику Артуру 18 лет. Он не разочаровал болельщиков и свою тётю.
Богатырские способности в перерыве показывали и зрители. Правда мерялись не силой рук или ног, а размерами желудка. Пили наперегонки пиво и ели вареники. Тяжёлоатлетам не наливали. Разрешили только переносить кеги с пивом, при чем на скорость. Чемодан им выделили тоже богатырский, весом 200 килограммов. Не все участники конкурса смогли поднять его на ступени.
Неожиданностью для силачей стал пожарный автомобиль. Спасатели наполнили его водой, и вместо предвиденных 5 тонн, мужчины тянули вдвое больше. Сначала автомобиль упрямо стоял на месте, но поняв тактику, атлеты его сдвинули.
Титул “Богатырь года” выборол Дмитрий Грищук. Он не поддался конкурентам ни в одном конкурсе, так как занимается тяжёлой атлетикой шесть лет.
Другим богатырем Бердичева стал Дмитрий Мешков. Он был наилучшим болельщиком среди участников.
Главным спонсором праздника богатырей стал магазин “Сити-Фото”. Призёры получили бытовую технику в подарок. В следующем году конкурс будут проводить снова.

Источник: http://www.berdichev.biz/content/view/1134/1/

У черговому турі ДЮФЛУ обидві бердичівські команди перемогли суперників

Тривають футбольні зустрічі у рамках дитячо-юнацької футбольної ліги України. Цього разу гравці ДЮСШ Бердичева 92-го та 94-го р.н. приймали у себе вдома команди «Поділля» з Хмельницького.
Успішно продовжують виступати у лізі вихованці Ігоря Лисюка. Сьогодні вони знаходяться на 3-му місці у турнірній таблиці. Після бійки, що трапилася в одному з матчів між ними та футболістами з Тернопільщини, керівництво ДЮФЛУ прийняло рішення винести обидвом командам попередження.
Олександр Підгорчук, директор ДЮСШ м. Бердичева: «Ця команда ніколи до цього не була помічена у подібних інцидентах та скандальних ситуаціях. Тим більше, що команда 92-го р.н. успішно відіграла у зональному етапі обласної спартакіади серед школярів. Сподіваємося, що що вони здобудуть перемогу у фіналі цієї спартакіади, який відбудеться 30-го жовтня.»
Хмельничани, які до цього матчу не демонстрували результативного футболу, залишилися вірними цій традиції. Для підопічних Ігоря Лисюка не склало особливих труднощів їх переграти. Вже після 1-го тайму рахунок був 5:1 на користь господарів поля: один гол забив Дмитро Вакула, автором 4-х інших став Андрій Романюк. Остаточну крапку у грі поставив Артем Юрченко, який забив шостий, вирішальний, м’яч.
На відміну від старших товаришів не досить впевнено розпочали гру бердичівські футболісти 94-го р.н. Настанови тренера Володимира Керносенка грати в м’яч та не бігати купою біля одного суперника доходили до хлопців дещо із запізненням. Вони ледь встигали за гостями. Та тривала така картина недовго. Здійснивши кілька масованих нападів на оборону «Поділля», бердичівляни відчули, що зможуть подолати спротив лідера своєї підгрупи. Далі зустріч проходила на рівних, за деякої переваги наших земляків. Результат , як то кажуть, був «по грі»: вихованці Володимира Керносенка перемогли із рахунком 1:0. Автором єдиного голу став Владислав Турбовський.

Источник: http://www.trkvik.tv/index.php?module=news&id=1091
Автор: Олександр Єжель

Шукали гільзи — знайшли міни...

На території колишнього військового хіммістечка виявили снаряд та дві міни. Знайшли вибухонебезпечні предмети два юних мешканця Елінгу. Хлопці частенько бувають у цьому районі — вони збирають та колекціонують гільзи, яких там чимало. Шукаючи чергові зразки для своєї колекції, натрапили на щось схоже на снаряд.
Максим, мешканець мікрорайону Елінг: «Думаємо, треба заявити кудись, що тут ці снаряди, бо може ж вибухнути. Трохи раніше знайшли тут міну в кущах. Також гільзи шукали... Ми із другом на вихідних тут іноді прогулюємось. Трохи страшнувато буває, але ж ми їх не чіпаємо. Ось і виходить, що шукаємо гільзи, а знаходимо боєприпаси.»
Метрів за 100 від снаряду хлопці виявили міну, схожу на протипіхотну, трохи далі — ще одну, цього разу протитанкову. Викликали працівників районного управління ГУ МНС. За попередньою інформацією рятувальників, снаряд та одна з мін не являють собою безпеки. Щодо протитанкової міни, то точну відповідь стосовно її небезпечності зможуть надати фахівці-піротехники з Житомира.
Віталій Пилипчук, нач. відділу ДПН Бердичівського РУ ГУ МНС у Житомирській обл.: «Нами будуть вжиті необхідні заходи для ліквідації даних предметів. Ми подамо заявку для піротехнічної групи ГУ МНС, яка протягом 2-3 днів виїде на місце пригоди і знешкодить ці вибухонебезпечні предмети. Також надішлемо інформацію до правоохоронних органів із метою забезпечення охорони цих предметів до моменту повного їхнього знешкодження.»

Источник: http://www.trkvik.tv/index.php?module=news&id=1090
Автор: Олександр Єжель

Бердичівські комсомольці відсвяткували 90-річчя ЛКСМ

Комсомолу 90. У спеціальних вітальних листівках міський та районний комітети компартії України і Ленінської спілки молоді бажали ветеранам руху щастя та невичерпної комсомольської енергії і молодечого запалу. Активістів зібрали у районному будинку культури на зустріч-бесіду.
Жовтенята-піонери, комсомольці. Про цей шлях колись мріяли свого часу ті, кому нині за сорок. Василь Дмитрович Пушкарук пам'ятає, як народилася ленінська спілка молоді у його рідному Тереховому. Комсомольці носили зелену форму, ліквідовували неписьменність, вели гурткову роботу і працювали на будівництві. Ні п'янок, ні бійок тоді не було — ніколи, каже ветеран, бо зміцнювали колгосп.
Василь Пушкарук, ветеран ЛКСМУ: “Вночі голова піднімає йти на поле, збирати горох. Він коли стигне, швидко розкривається. Потім ланку організували, дівчата пішли працювати доярками”.
Колишня комсомолка, а нині депутатка міської ради Поліна Іванівна Соболь отримала путівку на цілину. Там тендітною дівчиною вона освоїла комбайн і працювала на рівні із чоловіками. Ті роки вважає найкращими у житті.
Поліна Соболь, депутат Бердичівської міської ради:”Я водила комбайн. Спочатку працювала штурвальним на комбайні “Сталінець 6”, а потім водила комбайн-самохід “С — 4М”.
Комсомол — це приклад для нинішньої молоді, вважає Олександр Клекота, перший секретар Бердичівського міськкому ЛКСМ у 60 роках. Тоді виховувалися на праці, відпочивали, ходили у клуби за інтересами. А зараз всі більше цікавляться прибутками — нарікає він.
Олександр Клекота, колишній секретар Бердичівського міськкому ЛКСМ: “Сегодня собрались активисты тех времен. Эта встреча не ветеранам должна посвящаться, а молодежи. То что мы рассказываем, мы это знаем ”.
Хоча комсомольська організація не така чисельна, як десятки років тому, вона діє, переконують сучасні активісти ленінського руху.
Констянтин Кузьменко, перший секретар Бердичівського міськкому ЛКСМУ: “На обліку у нас приблизно 25 чоловік. В основному це студенти з Києва, Житомира, Бердичева. Також з районного комітету ЛКМУ. Ми проводимо в місті заходи до дня Радянської армії, до дня народження Леніна”
Своє славне минуле ветерани ЛКСМ згадували майже дві години. Співали комсомольських пісень і раділи ювілею.

Источник: http://www.trkvik.tv/index.php?module=news&id=1089
Автор: Юлія Крук

Їй 77, йому 78. Через півстоліття розлуки Марія Мартинівна та Людвіг Ульянович вирішили повінчатися

Молодята вже були у законному шлюбі. Але доля розвела. Людвіг Ульянович вдруге одружився, переїхав до Андрушівського району. Там у нього народилося 3 синів. Марія Мартинівна залишилася жити у Гришківцях.
Марія Гілевич, наречена: “Родилася дочка у 1951 році, у 1954 році ми розлучилися. 56 років не жили разом. А у мене чоловік помер, у нього жінка. Каже: дитина є, давай зійдемося та й на старості будемо разом, як замолоду”
Людвіг Чугаєвський, наречений: “Так вийшло, що ми розлучилося не через розкіш, а через біду”.
За Марію Мартинівну та Людвіга Ульяновича раділа уся парафіяльна родина, а особливо їхні діти та внуки. Звістку про вінчання усі Гілевичі та Чугаєвські сприйняли добре.
Вікторія Грузда, дочка Марії Гілевич: “Хай їм буде якнайкраще, щоб вони жили до 100 років і раділи кожному дню”.
Під час обітниці молодята хвилювалися. Дивлячись у вічі, вони присяглись в любові, вірності і подружній повазі та пообіцяли не покинути одне одного до самої смерті.
Поєднати свої серця ніколи не пізно, кажуть священнослужителі. Навіть у глибокій старості чоловік та жінка, котрі проживають разом не один десяток років можуть повінчатися. Головне, щоб перед образами людину проймала сповідальна щирість.

Источник: http://www.trkvik.tv/index.php?module=news&id=1088
Автор: Юлія Крук

У Бердичеві обрали богатиря року

Сталеву волю та неабияку фізичну силу показали учасники конкурсу “Богатир року”. Це звання виборювали шестеро силачів із Бердичева, і один житомирянин. Спортсмени з інших міст від участі у змаганнях відмовилися, коли дізналися яку вагу доведеться піднімати. Снаряди важили трохи менше, ніж на Чемпіонаті України. Але там атлети сягають 120-130 кілограмів, наші, у середньому, важать 85. За дві години змагань кожен з учасників підняв та переніс вагу, що сумарно вимірюється в тоннах.
Цей етап конкурсу назвали “колесо від велосипеда”. Воно важить 300 кілограмів. Асистенти ледь вчотирьох дотягнули. А Дмитру Грищуку знадобилося 19 секунд, щоб перекинути його 5 разів. Головним конкурентом Дмитра став його тезка із Житомира. На день міста Бердичева Дмитро Мєшков став найсильнішим серед богатирів-любителів. Група підтримки стверджує: його сила у насінні.
Олег Войтюк, вболівальник: “Тут наш директор виступає і двоє торгових агентів. Вони богатирі по продажам і тут демонструють хороший рівень”.
Наймолодшому учаснику Артуру 18 років. Він не розчарував вболівальників і свою тітку.
Валентина Довгалюк, вболівальниця: “Дуже хвилююся, але думаю, він переможе”.
Богатирські здібності у перерві показували і глядачі. Щоправда мірялися не силою рук чи ніг, а розмірами шлунка. Пили наввипередки пиво і їли вареники. Важкоатлетам не наливали. Дозволили лише переносити кеги із пивом, при чому на швидкість. Чемодан їм виділили теж богатирський, вагою 200 кілограмів. Не всі учасники конкурсу змогли підняти його на східці.
Несподіванкою для силачів став пожежний автомобіль. Рятівники наповнили його водою, і замість передбачених 5 тонн, чоловіки тягнули вдвічі більше. Спочатку автомобіль уперто стояв на місці, але збагнувши тактику, атлети його зрушили.
Олексій Овсянніков, призер конкурсу “Богатир року”: “Мы пробовали вчера такой газон, в 2,5 раза легче. Тут намного тяжелее”.
Титул “Богатир року” виборов Дмитро Грищук. Він не поступився конкурентам у жодному конкурсі. Студент Житомирського вишу шість років займається важкою атлетикою.
Дмитро Грищук, богатир року: “Потрібно займатися і хотіти займатися — оце увесь секрет. Приходьте до нас у спортзал!”
Другим богатирем Бердичева став Дмитро Мєшков. Він був найкращим вболівальником серед учасників.
Дмитро Мєшков, призер конкурсу “Богатир року”: “Очень важно, когда есть командная работа. Не смотря на то, что идет борьба между спортсменами, важно поддержать друг друга. Я очень рад, что люди это понимают. Соревнование, по-моему мнению, вышло уровнем выше, чем на День города”.
Головним спонсором свята богатирів став магазин “Сіті-Фото”. Призери отримали побутову техніку у подарунок. В наступному році конкурс проводитимуть знову.

Источник: http://www.trkvik.tv/index.php?module=news&id=1087
Автор: Юлія Крук

Бердичівські міліціонери заспівали

Вони уміють не тільки ловити злочинців, а ще й можуть гарно співати, - переконалися присутні на огляді художньої самодіяльності органів МВС. Для Бердичівських міліціонерів сцена палацу культури, що міський відділ — стала рідною. Сюди увесь минулий місяць після робочого дня вони приходили на репетиції. Не даремно — тепер можуть дати фору артистам.
Ця пісня одразу припала до душі начальнику дільничних інспекторів. Вокальні здібності йому передалися від батьків. Пісня не тільки працювати, а й жити допомагає.
Олександр Велімовський, начальник ВДІМ Бердичівського МВ УМВС: “Зловмисників легше ловити, ніж співати. По міліцейській лінії у мене освіта є. А ця пісня мені сподобалася. У мене увесь репертуар такий”.
А от працівнику паспортного столу, Олександру Мартинюку, більше до вподоби репертуар гурту “Океан Ельзи”.
Тетяна Луцюк, художній керівник Бердичівського МВ УМВС: “Ми намагалися включити різні жанри, сподіваюся глядачам сподобалося”.
Бердичівські міліціонери п'ять разів поспіль переспівують і перетанцьовують Попільню, Андрушівку і Ружин. Навіть незважаючи на те, що за конкурентів виступають артисти тамтешніх будинків культури. Наші правоохоронцям лише допомагали.
Анатолій Шнайдер, голова журі: “Дуже приємно, що міліція співає. Це не тільки серйозна структура, вона приєднується до мистецтва. Ми побачили багато нових талантів та здобутків”.
Співучих міліціонерів обласне керівництво МВС обіцяє заохотити грамотами і грошовими преміями.

Источник: http://www.trkvik.tv/index.php?module=news&id=1086
Автор: Юлія Крук

У Маркушах відкрили пам’ятник жертвам голодомору та політичних репресій

У селі Маркуші вшанували пам’ять загиблих у 1933 та 47 роках. Відповідно до плану заходів щодо вшанування жертв геноциду, розробленому Бердичівською районною адміністрацією, пам’ятник жертвам голодомору та політичних репресій, який було відкрито на сільському цвинтарі вже чотирнадцятий у районі.
Юрій Михальчук, голова Бердичівської районної ради: “В селах району у січні померло від голоду 89 чоловік, у лютому – 147, у березні – 332 а в квітні – 486. Згідно документу, “В разрезе отдельных сёл особенно пораженных голодом” у списку є і Маркуші.”
Інформацію про жертв голодомору у Маркушах почали збирати ще задовго до того, як голод був офіційно визнаний актом геноциду — у 1991 році. На церемонії відкриття учні місцевої школи розповідали про односельців, які пережили страшні роки. Всі спогади, разом із прізвищами сімей, які постраждали у 32-33 роках зібрано у Книзі пам’яті у шкільному музеї. Кожне з цих прізвищ має свою страшну історію. Олександр Карпов, Маркушівський сільський голова: “Зі слів моєї матері, дорогою через наше село на Бердичів йшли люди з Вінницької області – з Тернівки, Юр’ївки, Поличинців. Вони не могли більше пересуватися, падали прям посеред дороги ”
Завдяки роботі вчителів, учнів школи та всіх, хто підтримав ідею збору інформації, молода г’енерація має змогу більше дізнатися про долю попередніх поколінь та мати більш детальне уявлення про те, що їм довелося пережити. Олена Заболотна, учениця 4 класу Маркушівської школи: “Коли був голодомор нічого не було їсти, Люди крали по полях, їли листя з лобуди, липу, будяки, траву. Все що бачили те і їли”. Максим Гапчук, учень 10 класу Маркушівської школи: “Це робилося для того, щоб винищити українську націю, позбутися України як самостійної держав, чи провінції Россі, як тоді казали”.
Керівники району наголошують на важливості ініціативи маркушівців зі збереження цієї сторінки історії села, особливо з огляду на дуже малу кількість архівних матеріалів, які збереглися з тих часів.

Источник: http://www.trkvik.tv/index.php?module=news&id=1085
Автор: Алла Губко

Підвали будинку по вулиці Свердлова заливає водою

Вже більше семи років мешканці триповерхівки по вулиці Свердлова сімнадцять відчувають себе жителями Венеції. Підвальні приміщення їхнього будинку регулярно затоплює водою. Слюсар приватного підприємства “Житлоремекс-2” Анатолій Жернаков каже: проблема в тому, що вийшла з ладу лінія дренажних труб, яка проходить через будинок. Тепер кожного разу під час зливи чи навіть незначного каналізаційного прориву, підвали будинку повністю заливає.
Мешканці говорять, “Житлоремекс” лише декілька разів відкачував воду, коли її рівень піднімався надто високо. Вирішенням питання із ремонту дренажів ніхто не займався. Олександр Косий, мешканець будинку: “Посмотрите, какое количество жильцов страдает. Это давно пора было
сделать, было бы желание.”
Після численних скарг на дану проблему звернув увагу міський виконавчий комітет. Разом із майстром “Житлоремекса” ознайомитися із ситуацією приїхав представник відділу ЖКГ. Для того, щоб виявити головну причину затоплення потрібно спершу відкачати воду з підвалів. пояснив майстер Володимир Глоба. Володимир Глоба, майстер ПП “Житлоремекс-2”: “Нажаль зараз в місті залишилось дуже мало таких потужних насосів, але, я думаю ми його знайдем. Відкачка, з огляду на об’єм води в підвалах, займе біля чотирнадцяти годин”.
В результаті члени комісії так и не визначилися до якого відомства належать дренажі. Приватне підприємство, кажуть вони, обслуговує, власне, будинок, а водоканал — водогінні і каналізаційні труби.
Доки комунальники визначаються, жителі з острахом чекають початку опалювального сезону. Тоді, через високу вологість, яку створює накопичення води, їхні під’їзди перетворюються на лазні, з досвіду минулих років говорять вони.

Источник: http://www.trkvik.tv/index.php?module=news&id=1084
Автор: Алла Губко

Бердичівські старшокласники детальніше ознайомилися з роботою виконкому

Старшокласники Бердичева підтримали пропозицію Василя Мазура ближче познайомитися з органами місцевого самоврядування. У формі зустрічі керівники та спеціалісти різних галузей органів державної влади пояснювали школярам принципи роботи своїх відомств.
Заступник міського голови Іван Демусь пояснив молоді схему розподілу обов’язків у Бердичівскому апараті влади. Після цього кожен із присутніх керівників детально розповів, яким чином працює його відділ, а також які питання він може допомогти вирішити. Учні шкіл дізналися і номери контактних телефонів, за якими можна буде звернутися до управлінців з тим чи іншим питанням. Штацька Світлана, учениця ЗОШ №15: “Ми краще познайомилися з міським самоврядуванням, з міськими організаціями, з їхньою діяльністю. Тепер ми краще розуміємо їхні обов’язки. ми знайшли відповіді на багато наших питань. Потрібно не лише вміти критикувати. Якщо тебе щось не задовольняє — почни зміни з себе”.
Керівники міста сподіваються, що ця зустріч стане першою із цілої серії заходів, спрямованих на більш детальне знайомство підростаючого покоління із системою роботи органів державної влади. Іван Демусь, заступник міського голови з гуманітарних питань: “Зокрема, ми сьогодні домовилися, що наступна зустріч буде відбуватися в Управлінні праці і соціального захисту. Для того, щоб всі учасники активніше себе проявляли, ми проведемо її у формі рольової гри”.
Організатори виразили сподівання що для активної молоді міста таке спілкування принесе практичні результати, а також побажали школярам бути більш ініціативними під час наступних зустрічей.

Источник: http://www.trkvik.tv/index.php?module=news&id=1083
Автор Алла Губко

Жителі району Машинобудівного коледжу зливають каналізацію у Гнилоп’ять

Наближаючись до річки Гнилоп’ять з боку стадіону Машинобудівного коледжу, ще за десять метрів можна відчути гнилосний запах, характерний для каналізації. Але стоку відходів, що виходять на поверхню, поруч немає. Натомість є зливова труба, вода з якої ллється безпосередньо в річку. Жителі прилеглих будинків скаржаться, що чим сильніше йдуть дощі і чим більший об’єм води проходить через трубу, тим більше відчутний запах. За їх інформацією, дехто з власників приватних будинків з певних причин не користується міською системою каналізації. Замість цього вони самовільно врізалися у зливову трубу і виливають рідкі відходи безпосередньо в річку.
Володимир Олексієнко, мешканець пров. Сабурова: “Причина того, що у річку виливаються нечистоти у тому, що люди незаконно поврізалися в трубу, яка призначена для зливових вод. Виходить, що вона обернулася на каналізаційну”.
Представники відділення комунальної гігієни Бердичівської санітарно-епідеміологічної служби провели хімічний аналіз річкової води біля місця стоку. Він підтверджує наявність у воді сполук азотної групи — відпрацьованого продукту травного тракту людини. Ольга Протасевич, завідувач відділення комунальної гігієни Бердичівської районної санітарно епідеміологічної служби: “Згідно аналізів проба має фекальний запах – цього у річкової води не повинно бути, а вміст амміаку становить десять міліграм на літр при нормі два”.
Заступник міського голови з житлово-комунального господарства Володимир Пономарчук пояснив, що витрати на пошук жителів, які врізали каналізацію у зливові труби, у міському бюджеті не передбачені. На роботу підприємств ЖКГ виділяється лише 2 мільйони гривень на рік. Володимир Пономарчук, заступник міського голови з житлово-комунального господарства: “Складність цього питання в тому, що зливова труба закопана на глибині біля чотирьох метрів. Загалом такі факти можливо і існують. І якщо хтось міг врізатися – це лише жителі приватного сектору”.
Зливові труби знаходяться на балансі у Шляхоексплуатаційної дільниці. Інженери підприємства пояснили, що виявити будинки, у яких каналізаційна труба врізана у зливову, можна, порівнявши проект водовідведення будинку з фактично наявною системою каналізації. Але так як будинки знаходяться у приватній власності, на це потрібна спеціальна санкція виконкому. Без проведення таких перевірок екологічна ситуація на річці Гнилоп’ять не зміниться.

Источник: http://www.trkvik.tv/index.php?module=news&id=1082
Автор: Алла Губко

У Бердичівській ЗОШ №1 провели незвичайне свято

Унікальне свого роду свято відбулося у Бердичівській загальноосвітній школі номер один. За ініціативою класних керівників і самих учнів там провели “День п’ятикласника”.
Як розповіла виконуюча обов’язки директора школи Юлія Бабій, цього року саме до п’ятих класів перейшла на навчання велика кількість дітей з інших шкіл міста. Для того, щоб учні краще познайомилися одне з одним і був проведений такий захід. Юлія Бабій, в.о. директора ЗОШ №1: “Учні п’ятих класів зараз проходять адаптаційний період. Ми проводимо бесіди із батьками, класними керівниками, вчителями які читають в цих класах”.
На концерті діти співали, читали вірші, ділилися творчими здобутками із однокласниками та вчителями. До підготовки заходу учні підійшли серйозно. Лілія Савицька, учениця 5-Б класу: “Наш клас готувався до цього свята дуже довго, у нас дуже багато талантів, треба всіх подивитися — хто що вміє”.
Приємно здивували вчителів подарунки, що їх підготували учні п’ятих класів. Шкільний психолог отримала брязкальце, а педагог організатор — символічне серце.

Источник: http://www.trkvik.tv/index.php?module=news&id=1081
Автор: Алла Губко

21 рік тому біля аграрного ліцею встановили пам'ятник воїнам, що загинули за визволення Бердичева

Цей пам'ятник на території аграрного ліцею з'явився лише через 42 роки після війни. Григорій Петрович Малацай, тодішній керівник початкової підготовки закладу, згадує, яку велику пошукову роботу провели комсомольці. У братську могилу із лісу вони перенесли останки воїнів, які визволяли наше місто і знайшли їхніх родичів.
Успішна наступальна Житомирсько-Бердичівська операція несподівано загальмувала під Бердичевом. Ворог відчайдушно обороняв цей важливий стратегічний вузол залізниць і шосейних доріг. Протягом трьох днів радянські з'єднання не могли досягти успіху. Сили атакуючих танули. Особливо у скрутному становищі опинилася 44-а гвардійська танкова бригада підполковника Гусаковського. Її штаб з одним батальйоном і допоміжними підрозділами дислокувалися на “Трикутнику”, два інші танкові були відрізані від головних сил і блоковані ворогом у місті.
В окупованому Бердичеві точилися нерівна боротьба. Всі три спроби з боку “Трикутника” розірвати кільце і визволити блокованих у місті закінчилися невдачею. Наступальна операція опинилася під загрозою зриву. Перелом настав після того, як у бій ввели свіжі сили. 5 січня 1944 року військам, які визволяли Бердичів салютувала Москва. На пам'ятнику лише окремі прізвища воїнів, які віддали за місто своє життя.
Роботу зі встановлення імен померлих організував клуб “Пошук” під керівництвом комсорга училища Віталія Сінєльнікова.
Григорій Малацай, ветаран Ввв: “Мы кости собирали. Были кирзовые сапоги, у Лебедевой на голове гребешок сохранился. Были медальоны, они дали нам имена и фамилии”.
Пошукову роботу вели два роки, писали листи у різні інстанції. Усе перенесли у музей історії Бердичівського професійного аграрного ліцею. Саме тут, у документах і фотографіях зберігають пам'ять про тих, хто поліг у бою за визволення Батьківщини і людей, які довгий час працювали у закладі і заслужили на повагу. Композицію кімнати Слави становить бойовий шлях 389 стрілецької дивізії. Тут є карта 950 гвардійського полку, світлини бійців, які були присутні на відкритті пам'ятника своїм побратимам.
Галина Ружанцева, викладач історії: “Коли ми будемо говорити про визволення України, то головною метою було зберегти душу, традиції, багатство українського народу. Експонати зібрані нашими дітьми, ми хочемо передати їх наступному поколінню”.
Із ветеранів війни, які довгий час працювали у ліцеї, живим залишився полковник Григорій Малацай. Днями йому виповнилося 85 років. Але душа у Григорія Павловича молодіє, коли він приходить до рідного навчального закладу і згадує, як колись разом із іншими небайдужими людьми дав початок великій справі, яка більше потрібна була не загиблим, а живим.

Источник: http://www.trkvik.tv/index.php?module=news&id=1080
Автор: Юлія Крук

До восьмого березня усі жінки міста можуть отримати подарунок — центр жінки, який увійшов у історію міста, як один із найочікуваніших довгобудів

Остання субвенція із державного і місцевого бюджетів дала змогу не припиняти будівництво і надію на скоріше завершення. Будівельники приватного підприємства “Золотий ключ” готові працювати навіть у вихідні, аби жінкам було зручно народжувати. Нині споруда готова на 75 %. Тривають роботи з утеплення фасаду. Мам і малят від вуличного шуму і холодів берегтимуть новітні шведські технології. Стіни утеплюють пінопластом і обшивають штучним каменем. Він має прослужити мінімум 50 років, пообіцяли будівельникам реалізатори.
Щоб налагодити цю роботу, із Києва до Бердичева приїздив фахівець.
Євгеній Гусар, майстер з будівництва ПП “Золотий ключ”: “Намагаємося не втрачати гарної погоди. Після звершення фасаду приступимо до внутрішніх робіт. Там готовність дуже висока. Пофарбували все, поклали плитку”.
Ще немає у пологовому відділені ліфтів та вентиляції. Але головний лікар Бердичівської лікарні сподівається, гроші будуть, бо попереду вибори і вже є бажаючі перерізати червону стрічку.
Анатолій Терефеєв, головний лікар Бердичівської ЦМЛ: “Ми отримали значну частину обладнання, яке є в наявності. Маємо інші плани. Я думаю, допоможе ситуація в державі. Ми вже співпрацюємо з одним із фондів, не буду поки його називати”.
У план будівництва постійно вносять корективи. До центру жінки заплановано провести воду із свердловини і упорядкувати територію навколо. Усе вимірюється кількома мільйонами гривень.

Источник: http://www.trkvik.tv/index.php?module=news&id=1079
Автор: Юлія Крук

Родина - дзеркало держави

Родина, родина – це вся Україна
З глибоким корінням, з високим гіллям!

ідомо, що сьогодні багатодітна сім’я в нас не рідкість і більшість українських громадян відносяться до них з великим упередженням: «Понароджували, мов, а зараз вимагають, щоб про них піклувалися». Родина, як дзеркало, відображає етичний і правовий стан держави. Сьогодні, через різке розшарування суспільства за прибутками, в особливо важкому стані опинилися сім’ї, де багато дітей. Вони потребують допомоги, і держава зобов’язана допомагати своїм громадянам і тим більше дітям. Та й в цілому – хто сказав, що в багатодітних сім’ях одні лише проблеми? Вони дуже різні і в більшості випадків – щасливі, що не можна сказати сьогодні, нажаль, про велику кількість «нормальних» родин.
Нам випала нагода познайомитися з однією із таких Бердичівських сімей, що проживає по вул. Лупова 7. 44-річна Ірина Михайлівна Васильківська-Чернишова – багатодітна мама, яка виховує п’ятеро дітей (чотири хлопчика та одна дівчинка). Жінка дуже любить і пишається своїми нащадками, розказує, що діти добрі, слухняні, завжди і у всьому допомагають. Ще з раннього дитинства звикли доглядати одне одного, так як їй доводилось багато працювати, щоб прогодуватися.
Живе родина Васильківських-Чернишових в дуже складних матеріальних і житлових умовах. Дві невеличкі кімнати без ремонту для великої сім’ї – це занадто мало. На даний момент Ірина Михайлівна не працює у зв’язку з хворобою, отримує лише пенсію по смерті чоловіка, тому матеріальний стан родини теж плачевний. Допомагають, звичайно, старші діти, які вже працюють, але зрозуміло, що їм потрібно турбуватися про своє майбутнє.
«Раніше жилося набагато легше, - розповідає героїня, - тому, що багато в чому допомагала міська влада. Давали путівки в дитячі табори, санаторії, допомагали з ремонтом, виплачували матеріальну допомогу. Сьогодні влада за нас забула. Я кілька разів зверталася за допомогою в різні інстанції, щоб вирішити проблему житла, але, нажаль, скрізь отримувала лише відмови. Тому й руки опустилися, не вірю нікому. А так хотілося б жити в нормальних умовах. Якби хоч з ремонтом допомогли, більш нічого не прошу.
Була можливість відправити дітей за кордон, але я не уявляю собі життя без них, тому, поки що не зважилась на це. Проте в майбутньому хочу, щоб діти поїхали, побачили світ.
А взагалі, родина у нас дружня, всі поважають і піклуються одне про одного. Старші дітки вже мають середню спеціальну освіту, молодші - навчаються в школі, мають різноманітні захоплення. Я дуже вдячна всім вчителям, які навчали і навчають моїх діток, вони теж дуже багато в чому допомогли моїй родині у скрутний час. Хлопці обов’язково підуть в армію, в нашій родині так заведено. Я вважаю, що армія виховує справжніх чоловіків.
Ми всі сподіваємось на краще майбутнє і віримо, що в нашому домі завжди пануватиме мир, злагода і добробут».
Залишається лише вірити, що в цієї родини збудуться всі їхні побажання і мрії, і держава відгукнеться на крик душі бідної мами, яка ладна на все заради своїх нащадків.

Источник: http://www.berdichev.biz/content/view/1131/1/
Автор: Ірина ТКАЧУК

Ремонт переїзду

23 жовтня о 15.00 год. в міськвиконкомі відбулася нарада з приводу питання, щодо закриття залізничного переїзду у зв’язку з ремонтними роботами, проведення яких планується з 28 жовтня по 3 листопада.

Рух транспорту через переїзд на цей час буде припинено. Для пішоходів же з обох боків переїзду будуть зроблені тимчасові переходи.
Перевезення пасажирів проводитимуться в об’їзд в р-ні автопарку та міськлікарні. Швидка допомога рухатиметься через вул. Червону.
Було підняте і вирішене питання безпеки пішоходів через переїзд. Там буде виставлений персонал, який за допомогою спеціальної техніки подаватиме знаки про рух потяга.
Явним недоліком виявилась нестача відповідних знаків та схем при проведенні робіт. Також, сторони залишились незадоволені й режимом запланованих робіт, тому, що за підрахунками, їх можна зробити за набагато коротші строки.
Наприкінці засідання було складено лист із висунутими пропозиціями, і якщо сторони не дійдуть згоди, проект буде відкладено на невизначений термін.

Источник: http://www.berdichev.biz/content/view/1129/1/
Автор: Ірина ТКАЧУК

"Перевізник-зима 2008"

Останнім часом значно погіршився стан безпеки пасажирських перевезень. З початку року, в державі з вини водіїв автобусів станом на 1 жовтня 2008 року кількість таких дорожньо-транспортних пригод у порівнянні з минулим роком збільшилась на 6%, загиблих в ній людей збільшилось на 100% і травмованих збільшилось на 19%.

В області зареєстровано 16 таких пригод, при яких 2 чоловіка загинуло та 45 отримали тілесні ушкодження різного ступеня важкості.
Такий стан справ з забезпечення безпеки пасажирських перевезень викликаний суттєвими недоліками у профілактичній роботі та недостатнім контролем за виконанням перевізниками транспортного законодавства. Велика кількість підприємств та організацій здійснюють перевезення пасажирів без ліцензій, відповідного дозволу та дорожнього листа, перевозять людей не за встановленими маршрутами, здійснюють посадку та висадку пасажирів поза автовокзалами і автостанціями.
Значна кількість автобусів, що використовуються для перевезення людей, не проходить щоденну перевірку технічного стану. Договори на обслуговування автобусів, укладені між власниками транспорту та автотранспортними підприємствами, як правило формальні і не виконуються.
Як наслідок, водії автобусів систематично порушують правила дорожнього руху, що призводить до створення аварійних ситуацій та скоєння авто пригод.
З метою попередження та профілактики аварійності на пасажирському транспорті, посилення роботи щодо зміцнення транспортної дисципліни водіїв та підвищення технічної готовності транспортних засобів, які залучаються до перевезення людей, з 20 жовтня по 14 листопада 2008 року проводиться комплекс профілактичних засобів, під назвою «Перевізник-зима-2008».
Начальник відділення ДАІ по обслуговуванню адміністративної території Бердичівського району автомобільно-технічної інспекції м Бердичів майор міліції О. Я. Мельничук.

Источник: http://www.berdichev.biz/content/view/1130/1/

Кращого богатиря року визначатимуть цієї суботи біля міського палацу культури імені Олексія Шабельника

Такий захід у Бердичеві організовують вперше, аби показати усю свою міць та витривалість атлети наполегливо працюють на тренуваннях. За титул “найсильніший” боротиметься шестеро наших земляків і один житомирянин. Спортсмени із інших міст від участі у змаганнях відмовилися, коли дізналися яку вагу доведеться піднімати. Снаряди важать трохи менше, ніж на Чемпіонаті України. Але там атлети сягають 120-130 кілограмів, наші, у середньому, важать 85.
Богатирські забави у Бердичеві вже проходили минулого року і на день міста.
Володимир Поліщук, організатор змагань: “Цього разу змагатимуть не любителі, а професіонали”.
Найлегшим, що піднімуть у суботу богатирі, будуть гантелі по 45-50 кілограм. А от над колодами по 120 та колесом, вагою понад 300 кілограм їм доведеться попітніти більше. На час спортсмени носитимуть також порожні бочки з-під пива і тягнутимуть пожежний автомобіль.
Спонсором свята виступив магазин “Сіті-Фото”. Тож чоловіки зірвуть не тільки оплески, а й цінні подарунки.

Источник: http://www.trkvik.tv/index.php?module=news&id=1078
Автор: Юлія Крук

Деньги! Земля! Деньги!

Преступлений с признаками криминальной коррупции в Житомирской области с каждым голом становится все больше, к тому же, они становятся более завуалированными. Как сообщил начальник управления Государственной службы по борьбе с экономической преступностью УМВД в Житомирской области Игорь Савченко, за последние три года увеличилось количество преступлений, связанных с земельными отношениями, поскольку именно земля – тот товар, стоимость которого неуклонно растет.
Некоторые чиновники не могут удержаться от соблазна обогатиться.
В Житомирской области к лишению свободы с отсрочкой приговора на 3 года и запретом занимать государственные должность на 3 года был осужден заместитель председателя службы автомобильных дорог Житомирской области. Он был задержан в мае этого года за вымогательство взятки в размере 3 тысяч долларов от частного предпринимателя за согласование плана земельного участка около оживленной трассы.
На 2,5 года с конфискацией имущества осужден специалист отдела по контролю и использованию земель в Бердичевском районе, который получал взятки за сокрытие нарушений в земельном законодательстве. Большинство уголовных дел, которые возбуждены были в прошлом году, уже находятся в судах.
В Житомирской области в скором времени решения будут приняты по другим делам. Решения суда ждет председатель одного из сельских советов, который получил взятку в размере 60 тысяч гривен за то, что «помог» получить в аренду землю, должностные лица государственной экологической инспекции, которые неоднократно получали взятки за разрешения в сфере землепользования. Кроме того, недавно было направлено в суд уголовное дело, возбужденное в отношении заместителя директора одного из колледжей Житомира. Будучи председателем приемной комиссии, он брал взятки по 5 тысяч за зачисление государственную форму обучения. Общая сумма взяток составила более 40 тысяч гривен.
В этом году в суды направлено 15 уголовных дел с признаками уголовной коррупции.

Источник: http://www.berdichev.biz/content/view/1123/1/

Всемирный финансовый кризис добрался и до Бердичева?

Бердичевский машиностроительный завод «Прогресс» временно приостановил работу второго, пятого, двенадцатого и двадцать первого цехов. А также – службу конструкторско-инженерного отдела.
Дирекция предприятия объясняет ситуацию, как следствие нестабильной экономической ситуации в стране и несостоятельностью клиентов расплатиться за продукцию завода.

Множество работников, как сообщает ТРК «Вик», были вынуждены пойти в отпуск за свой счет или же написать заявление о сокращении ставки оплаты труда от 75 до 50 процентов.
Но начальник отдела кадров заверил журналистов ТРК «Вик», что ни одного заявления от рабочих про отпуск за свой счет он не видел.
Возобновление работы завода «Прогресс» планируется на 3 ноября этого года.

Источник: http://www.berdichev.biz/content/view/1122/1/

Бердичівський міський центр зайнятості

На сьогоднішній день одним із найболючіших питань серед громадян нашої держави є питання безробіття та працевлаштування. З цією проблемою зіштовхується кожна друга людина. Тоді на допомогу приходять центри зайнятості, завдяки яким можна знайти роботу не лише за спеціальністю, а й «для душі».
Не винятком став і Бердичівський міський центр зайнятості населення, який успішно вирішує проблему безробіття в Бердичеві. Про роботу даної установи нам розповідає її директор Коваль Микола Миколайович:
- Миколо Миколайовичу, скажіть будь ласка, скільки людей в місяць ваш центр зайнятості забезпечує роботою?
- На сьогоднішній день показник працевлаштування серед громадян досягає високого рівня. Так в місяць ми забезпечуємо роботою приблизно десять відсотків населення. Я вважаю, що це гарний показник. У нас існує спеціальна програма по працевлаштуванню, кожне місце контролюється і майже кожне ми забезпечуємо роботою.

- Чи багато людей стоїть сьогодні на обліку?

- В даний час у нас ринок працевлаштування знизився. Раніше на обліку було до трьох тисяч громадян, а тепер - дві тисячі сто сімнадцять осіб. Це пояснюється тим, що запустилося виробництво і в Бердичеві багато робочих місць із заробітною платою, яка повністю задовольняє громадян. Питання стоїть лише в тому, що на ринку немає кваліфікованих робітників. Сьогодні дефіцит не вакансій, а робочих місць.
- Що робити людині, яка тривалий час стоїть на обліку, а підходящої роботи так і не знаходить?
- У нас йде комплекс заходів, спрямований на те, щоб працевлаштувати кожного, хто стоїть на обліку. Якщо підходящої роботи немає, ми пропонуємо пройти стажування на виробництві до трьох місяців, якщо людина тривалий час не працювала і забула навики роботи. Якщо роботодавець витрачає свої кошти, то ми їх компенсуємо. Наш центр сьогодні перенавчає близько триста двадцять робочих спеціальностей.
- Які спеціальності користуються найбільшим попитом серед громадян?
- Серед чоловіків - столяр, зварювальник, токар, каменяр, плиточник і багато інших. А серед жінок найрозповсюдженнішими є: кондитер, перукар, кухар, закрійник, модельєр. І взагалі, попитом користуються життєво необхідні виробничі спеціальності.
- Чи існують у вас курси, які допомагають людині перекваліфікуватися і знайти підходящу роботу?
- Звичайно. У нас є курси, де люди навчаються не лише в межах Бердичева, а й у межах всієї України. У нас складені договори з навчальними закладами Бердичева, Коростеня, Коростишева, Житомира та ін. Крім того, ми сплачуємо кошти за навчання, дорогу та проживання людині, яка стоїть у нас на обліку. Раніше ми також могли надавати і другу вищу освіту. Зараз така практика призупинена державним центром. Ми вважаємо, що людина, яка п’ять років провчилася, використовувала державні кошти, повинна працювати за своєю спеціальністю. Особливо, якщо є роботодавець під замовлення, щоб не вийшло так, що ми навчили людину, кошти на неї було затрачено, а як з’ясовується пізніше, ця професія нікому не потрібна. Ми складаємо договір з підприємцем і безробітним, а потім вони співпрацюють. А взагалі, наш центр збирає групи і навчає їх таким спеціальностям, на які потім на ринку праці буде попит.
Так як майже кожна професія потребує знання комп’ютерної техніки, у нас вже тривалий час існують комп’ютерні курси.
- Можливо у вас проводяться спеціальні семінари, де роботодавці пропонують свої послуги?
- Так, проводяться і «круглі столи», і, так звані «ярмарки вакансій», куди запрошуються роботодавці, пропонують умови своєї діяльності. Багато людей цікавляться такими пропозиціями і в подальшому більшість співпрацюють з цими роботодавцями.
- Чи створені у вас спеціальні умови для людей з обмеженою працездатністю?
- У нас є кнопка виклику персоналу. Саме цій категорії людей ми приділяємо величезну увагу. Зараз держава пішла на зустріч інвалідам в тому плані, що крім пенсії, вони отримують ще й виплати по безробіттю. Багато таких людей стоять у нас на обліку. Правда, виникають проблеми із спеціальними місцями для людей, наприклад, першої групи інвалідності. На це потрібна велика сума коштів. Я вважаю, що суспільство повинно дбати про людей з життєво обмеженими функціями і забезпечувати їх такими необхідними речами.
Крім того, ми працюємо з такими категоріями населення як діти-сироти, матері-одиначки, матері, що мають дітей до трьох років. Їм сплачуються дотації.
А взагалі, за останні роки сфера обслуговування у нас покращилась. До центру стали звертатися люди не лише безробітні, а й ті, які на даний момент працюють, але хочуть знайти іншу роботу.
Будемо сподіватися, що умови праці міського центру зайнятості завжди будуть на такому високому рівні, а безробітних людей в Бердичеві буде все менше і менше.

Источник: http://www.berdichev.biz/content/view/1121/1/
Автор: Ірина ТКАЧУК

Працівники Бердичівської кримінальної міліції у справах дітей затримали неповнолітнього грабіжника

Ні під яким приводом не давати незнайомцям користуватися своїм мобільним телефоном радять працівники Бердичівської міліції. Днями вони затримали 17-річного раніше судимого учня одного із місцевих училищ, який грабував своїх однолітків.
Андрій Зозік, начальник кримінальної міліції у справах дітей: “Він просив мобільного телефона, щоб подзвонити, а потім із ним утікав”.
Свої дії працівникам міліції юнак пояснив невідомим затьмаренням. Тепер йому загрожує ув'язнення.
Найчастіше телефони крадуть молоді люди віком від 17 до 20 років, говорять у міськвідділі внутрішніх справ. До того ж, серед білого дня. У цьому році таких випадків було декілька. Зона ризику — навчальні заклади. Тому мобільниками не варто хизуватися, тим більше давати їх у руки незнайомцям, попереджають міліціонери.

Источник: http://www.trkvik.tv/index.php?module=news&id=1077
Автор: Юлія Крук

Бердичевская артбригада – гордость бердичевлян

Честно говоря, жителей Бердичева трудно чем-либо удивить, потому что за долгую историю города здесь видели и гусаров, и драгунов, а перед первой мировой даже отряд дирижаблей квартировал. Потом, после революции, здесь стояла пехота, красная конница и полк ястребков - сталинских соколов. А в Великую Отечественную Войну город освободила 117-я гвардейская дивизия, которая прошла всю Европу и брала Берлин и освобождала Прагу. После победы, к радости горожан, эта же дивизия вернулась в город. Она стала учебной и готовила танкистов, мотострелков, артиллеристов, сержантов других специальностей для групп войск за границей, которые, по сути были визитной карточкой нашей страны за рубежом. Уже после того, как Украина стала независимой, Бердичевские военные опять выполняли много важных государственных задач, на базе дивизии готовили первые миротворческие батальоны в Югославию. На базе же первой бригады армейской авиации тоже готовились миротворцы для Югославии, Либерии, других стран, где нужны были вертолеты и пилоты, летающие в любую погоду… К слову сказать, вертолетчики не раз участвовали в военных парадах в Киеве. А несколько лет назад для Бердичевских невест, для юношей которые с удовольствием шли на службу наступили иные времена. Все лучшие части города и учебная дивизия и вертолетная бригада и школа прапорщиков были сокращены под ноль. Город потихоньку стал превращаться в большую деревню, ибо еще Кузьма Прутков говаривал, что настоящая жизнь в городе начинается тогда, когда в него входят военные. Затем была сокращена лучшая часть Вооруженных Сил Украины 62-я механизированная бригада. Опустели военные городки и совсем недавно в город вернулись военные – на этот раз у нас появилась 26-я артиллерийская бригада.
Горожане внимательно присматривались к новым людям, которые появились в городе. Мол, какими будут новые служивые после элитных частей, кто знает …Время идет быстро и вот уже скоро артиллеристы будут отмечать свой первый пятилетний юбилей. За это время бригада лучшей среди артиллерийских частей нашей армии. Главная традиция Бердичевских военных жива! Они всегда были лучшими! За свою пока малую историю бригада была дважды проверена главной инспекцией Минобороны и каждый раз получала высокие оценки проверяющих. Боевая готовность ее очень высокая. Недавно бригада получала из рук командира 8-го армейского корпуса генерал-лейтенанта Сергея Островского Боевое знамя и грамоту Президента Украины, Верховного главнокомандующего Вооруженных Сил Украины. Два года подряд артиллеристы получают переходящее Знамя житомирской державной администрации, как лучшая воинская часть житомирской области. И это неудивительно. Здесь служит немало обстрелянных, закаленных в миротворческих операциях людей. Конечно, имена всех назвать невозможно. Вот только один пример. В финчасти служит прапорщик Игорь Оцабрик. Он - чемпион миротворческих частей, стоящих в свое время в Ираке по теннису! Он на корте победил всех, да и подготовленных очень хорошо в части немало. Это, прежде всего полковник Вячеслав Горбылев, полковники Андрей Малиновский, Иван Мозговой, Евгений Мельник, Юрий Риштун и другие. К слову сказать, и в недавнем параде на Крещатике участвовал почти весь личный состав бригады, включая полковой оркестр, где дирижером был майор Мирон Скиба.
Бригада неоднократно принимала участие в больших учениях, таких, как «Редакция-2005», «Артерия-2007», тактических учениях с боевой стрельбой на 238-м и 240-м общевойсковых полигонах. Недавно впервые в истории независимой Украины, артиллеристы принимали участие в бригадных тактических учениях вместе с Новоград - Волынской 30-й механизированной бригадой и была высоко оценена Президентом Украины. Совсем недавно артбригаде приказом Министра Обороны Украины № 411 было присвоено почетное наименование – Бердичевская!

Источник: http://www.berdichev.biz/content/view/1120/1/
Автор: Игорь Зонов

Жителі будинків в районі міськлікарні залишилися без води

Жителі цілого кварталу в районі міськлікарні залишилися без водопостачання. Причиню тому стали дії працівників житомирської фірми, що проводила водогін у приватному секторі — кажуть працівники водоканалу. Товариство з обмеженою відповідальністю «Еверест» виконувало підготовчі роботи для укладання водоводу до будинку пенсіонера, що мешкає по провулку Поштовому, без належної проектної документації. Коли прорвало одну із труб працівники водоканалу, що приїхали на виклик виявили, що вентиль, який регулює подачу води безпосередньо до будинку знаходиться у несправному стані.
Валерій Павловський, начальник дільниці КП «Бердичівводоканал»: «Вийшла з ладу запорна арматура, яка регулює подачу води у приватний сектор. Тому ми змушені перекрити магістральну трубу».
Водопостачання може бути відновленим тільки коли власники, відповідальні за ділянку труби, на якій виконуються роботи, проведуть заміну застарілого вентиля.

Источник: http://www.trkvik.tv/index.php?module=news&id=1075
Автор: Алла Губко

По всей России ищут маньяка-педофила из Житомира

Уральские следователи продолжают активный поиск серийного педофила Сергея Давиденко. Правоохранительные органы, как признаются в прокуратуре, работают практически в круглосуточном режиме, проверяя любую появившуюся информацию о маньяке. Результатом кропотливой работы стала более уточненная информация о насильнике и некоторые зацепки, которые могут вывести следователей и милицию на след преступника.

Как напомнил сегодня "Новому Региону" следователь по особо важным делам СО при прокуратуре РФ по УрФО Никита Чугаев, на счету Давиденко три преступления. Первое было совершено в пригороде Тюмени, второе - в поселке Пышма Камышловского района, а последнее, в мае текущего года, в Каменске- Уральском, когда злоумышленник напал на пятилетнего мальчика. По данным фактам возбуждено уголовное дело по части 3 статьи 30, части 2 статьи 105 УК РФ ("Покушение на убийство") и пункту "в" части 3 статьи 132 УК РФ ("Насильственные действия сексуального характера"). После проведенных широкомасштабных розыскных мероприятий на территории Свердловской области, которые оказались безрезультатны, маньяка начали искать в других регионах УрФО, а затем и по всей России - от Архангельска до Дальнего Востока.
Новая информация о местонахождении Давиденко, по словам следователей, появляется ежедневно. Все сообщения проверяются, но пока найти маньяка по горячим следам не удается. Проблема состоит в том, что мужчина в ходе встреч с разными лицами целенаправленно распространяет о себе и своих действиях заведомо ложную информацию, которую потом его случайные знакомые сообщают в милицию. По указанному месту выезжают представители правоохранительных органов и никого не обнаруживают, таким образом, территория поиска расширяется.
"Вообще Давиденко может оказаться где угодно. Есть информация, что он передвигается по железной дороге, на электричках. Его якобы видели на поезде в районе Первоуральска, мужчина ехал в сторону Шали, а также на различных участках железнодорожной ветки Екатеринбург - Тюмень. Проверялась информация и о том, что Давиденко может находиться в Белоярском районе. Кроме того, маньяка видели в уральской столице, на строительной площадке на пересечении улиц Ямская-Бардина-Чкалова-Громова", отмечает следователь.
В настоящее время особо серьезно сотрудники правоохранительных органов разыскивают подозреваемого в насильственных действиях сексуального характера за пределами УрФО. "Как рассказывают заключенные, с которыми ранее Давиденко отбывал наказание в ИК-4 в Тюмени, он мастер "на все руки" - все умеет и сгодится везде. То есть средства на путешествия по стране он заработает без проблем, - подчеркнул следователь по особо важным делам СО при прокуратуре РФ по УрФО. - При этом, есть информация, что Давиденко являлся заключенным не только в колонии Тюмени, но и на Дальнем Востоке. Поэтому не исключается, что он может появиться в тех краях. Учитывая этот факт, уже обновленную ориентировку на маньяка, в которую вошли все полученные за время поисков данные, мы направляем в настоящее время в Дальневосточный ФО, в правоохранительные органы Бурятии, Читинской и Иркутской областей".
Стоит отметить, что имя Сергей Давиденко весьма условное. Разыскиваемому человеку эти данные были даны перед заключением в тюменскую колонию, где он отбывал наказание в 2006 году. "Для направления уголовного дела в суд личность обвиняемого должна быть установлена. А поскольку документов у Давиденко не было, сотрудники милиции выдали ему временное свидетельство, удостоверяющее личность. Но как выяснилось, проверки подлинности изложенных подсудимым данных о своей личности (через родственников, например) сделано не было", - пояснил следователь СО при прокуратуре РФ по УрФО.
Вместе с тем, как сообщил "Новому Региону" Никита Чугаев, Давиденко уже задерживался правоохранительными органами. Произошло это летом в Каменске- Уральском, когда педофил был доставлен в одно из районных УВД города в ходе профилактической операции "Бомж". Однако милиционер, проводивший беседу с мужчиной, проверил его по ориентировке и отпустил. По данному факту начата проверка.
Представители СО при прокуратуре РФ по УрФО обращаются к гражданам с просьбой о помощи в поимке преступника. Как поясняют следователи, без привлечения населения разыскать преступника довольно затруднительно, но бдительность россиян может ускорить процесс поиска. В прокуратуре напоминают, что за совершенные насильственные действия сексуального характера в отношении малолетних детей на территории Тюмени, поселка Пышма и Каменск-Уральского Свердловской области разыскивается Давиденко (Давыденко) Сергей Иванович, 1962 года рождения, уроженец города Житомира Житомирской области Украинской ССР. В октябре 2006 года он освободился из ФБУ ИК-4 ГУФСИН России по Тюменской области, в настоящее время определенного места жительства не имеет. Может представляться также Давыдовым Сергеем Ивановичем, Беловым Сергеем Ивановичем и попытаться неофициально устроиться на работу к частным лицам и в строительные организации.
Среди примет подозреваемого: плотное телосложение, рост около 170 сантиметров, возраст около 35-40 лет; коренастый, сутулый, волосы светлые, стрижка короткая, может иметь усы и небольшую бороду, глаза крупные, зрачки зелено-коричневого цвета, нос прямой, средней ширины (переносица носа ранее была сломана, поэтому нос слегка повернут вправо); уши овальной формы слегка отведены от головы, лицо широкое овальное; физически развит. По характеру, мужчина спокойный, уравновешенный и любознательный, легко входит в доверие. Особые приметы: в теменной области головы имеется вздутие высотой около 1,5 см и длиной около 7 см. На левом плече от локтя до ключицы у мужчины наколота татуировка в виде обвивающей руку змеи (кобры), голова которой расположена на плече, рот и глаза открыты. На среднем пальце левой руки имеется татуировка в виде перстня, под левым глазом небольшой горизонтальный шрам; возможно наличие шрама за левым ухом, наличие заметной хромоты. Был одет в кофту-толстовку серого цвета с большим воротником, штаны темного цвета, футболку без рукавов белого цвета с красными вставками. Также может быть одет в спортивный костюм черного цвета фирмы "Адидас", кроссовки черного цвета, черные джинсы, кофту-олимпийку с замком- "молнией" на вороте и рисунком в виде чередующихся в шахматном порядке белых и черных квадратов.
Всех, кто видел похожего по приметам мужчину или знает о вероятном его местонахождении, в СО при прокуратуре РФ в УрФО просят сообщать по телефону: (343) 358-70-75, 358-81-26, 358-84-52, 219-21-11, 922-14-69-027, 912-602-68-94.

Источник: http://www.berdichev.biz/content/view/1118/1/

Завод «Прогрес» тимчасово зупинив роботу деяких відділів

Відкрите акціонерне товариство Бердичівський машинобудівний завод «Прогрес» тимчасово припинило роботу деяких відділів. Зі слів працівників — це другий, п’ятий, дванадцятий, двадцять перший цехи, служба конструкторсько-інженерного відділу. Директор підприємства Геннадій Лосовський не знайшов часу поспілкуватися із журналістами, у телефонній розмові він пояснив, що причина вимушеної перерви у роботі — економічна нестабільність в країні і неспроможність замовників розраховуватись за продукцію.
Робітники повідомили нам, що багато хто з них був змушений написати заяву про відпустку за свій рахунок, або про скорочення ставки до сімдесяти п’яти чи п’ятдесяти відсотків.
Начальник відділу кадрів заводу Кульчицький Володимир запевнив, що заяви про відпустку за власний рахунок від працівників підприємства до його відділу не надходили.
За попередньою інформацією, роботу заводу планується відновити з третього листопада поточного року.

Источник: http://www.trkvik.tv/index.php?module=news&id=1074
Автор: Алла Губко

Ограбить двоих за 90 минут

Сотрудники Бердичевской милиции задержали 17-летнего ранее судимого жителя Бердичева, который занимался грабежами на улицах города. За один день накануне выходных в милицию Бердичева поступили заявления от жителей города о неизвестном молодом человеке, который среди бела дня ограбил на улице мужчину и женщину с промежутком в полтора часа.

Отбирал парень у людей мобильные телефоны, которые он потом, очевидно, «загонял» по сходной цене…
Как сообщает пресс-служба УМВД Украины в Житомирской области, подросток задержан, украденные телефоны у него изъяты…

Источник: http://www.berdichev.biz/content/view/1116/1/

У 15 школі презентували міжнародний учбовий центр “VLS”У 15 школі презентували міжнародний учбовий центр “VLS”

Найкращим прийомом, який вони бачили в Україні назвали зустріч у 15 школі представники голандського університету “Ханза”. До Бердичева Іоланда Обдевеа та Марк Кіренс приїхали, аби розповісти місцевим школярам та їхнім батькам про англійську мову, навчання у Європі і перспективи. Освітянське співробітництво налагодив Вінницький міжнародний учбовий центр. Вже вісім років у сусідній області він вчить англійської мови дорослих та дітей і гарантує вступ до найбільшого в Голландії університету.
Віктор Слободянюк, директор-засновник міжнародного учбового центру “VLS”: “Ми знаємо потреби університету. Це загальний інтелектуальний рівень, бо університет інтернаціональний. Ми даємо слухачам специфічні навички, щоб вони достойно виглядали серед інших студентів”.
З початку навчального року міжнародний учбовий центр розпочав свою роботу у Бердичеві, в школі № 3. Через півтора року старшокласники можуть поїхати вчитися у Європу, якщо батьки згодні платити 3, 5 тисячі євро щороку. Стільки коштує навчання у “Ханзі”.
Тетяна Стельмах, начальник Бердичівського управління освіти і науки: “Ми створили умови, щоб там займалися діти. Вчителі, які викладають, серйозно підготувалися. Вінницький центр проводив тестування, з 15 вчителів відібрав кращих. На заняття ходить 2 групи дітей”.
Одна академічна година навчання в бердичівському учбовому центрі коштує 3 євро. Поки іноземну мову опановують лише школярі, але за бажанням там можуть сформувати групу і для дорослих.

Источник: http://www.trkvik.tv/index.php?module=news&id=1073
Автор: Юлія Крук

Наши рубят окно в Европу

О спорт, ты - мир! Очень приятно осознавать, что на сегодняшний день спорт в нашем городе прогрессирует, и даёт нам всё больше новых победителей. Появляется множество новых для нас видов спорта, о которых мы, по сути, мало чего знаем. Не исключением стал и пауэрлифтинг. Сравнительно недавно, в 1964 году, в США состоялся первый официальный чемпионат по пауэрлифтингу. Эту дату можно считать началом развития нового вида спорта. Он стал распространяться в разных странах мира, и в Украине в том числе.
4-5 октября в городе Тернополе проходил отборочный турнир на Чемпионат Европы по пауэрлифтингу. Среди множества спортсменов бердичевляне показали себя с наилучшей стороны: мастер спорта, чемпион Украины среди ветеранов - Самонов Николай Александрович в этих соревнованиях завоевал золотую медаль в своей весовой категории, а мастер спорта международного класса, Швед Михаил Борисович - серебряную.
Нам удалось пообщаться с победителем соревнований, Самоновым Николаем Александровичем.
- С чего началась ваша спортивная карьера и почему решили заниматься именно этим видом спорта?
- Изначально начал заниматься лишь потому, что сорвал спину, и на три месяца был прикован к постели. Мне порекомендовали обратить внимание на комплексы упражнений Валентина Дикуля. Потихонечку начал заниматься спортом. Сначала занимался культуризмом, потом из-за полученных травм пару лет отдыхал. Затем переключился на пауэрлифтинг. Мне понравилось поднимать тяжести (в принципе, я всегда их поднимал). Позже и в богатырских играх участвовал, поднимая более серьёзные тяжести.
- В детстве кем мечтали стать?
- Мне всегда нравился спорт, потому что я был очень подвижный: много раз подтягивался, хорошо бегал. Моя мечта осуществилась.
- Чем пауэрлифтинг отличается от бодибилдинга?
- В отличие от бодибилдинга, пауэрлифтинг направлен на увеличение силы, а не на развитие красоты и пропорций, как в бодибилдинге. Это вид спорта, в котором основной задачей является поднять максимально тяжёлое отягощение. Тем более, сейчас, бодибилдинг- это очень дорогой вид спорта, на подготовку турнира требуется очень много денег, около 5 тысяч долларов. В пауэрлифтинге рассчитываешь на свои силы, а в бодибилдинге надо рассчитывать, еще, грубо говоря, и на карманы.
- Расскажите немного о нынешних соревнованиях.
- Соревнования проходили 4 – 5 октября в г. Тернополе. Это был отборочный турнир. Было очень много участников, более двухсот человек. В моей весовой категории, до 100 килограмм было 12 человек, 68 мастеров спорта, 57 кандидатов и 12 действующих чемпионов мира. И став победителем, мне было очень приятно, когда мне хлопали все чемпионы мира, потому что в своей возрастной категории я действительно был лучшим.
- У вас есть дети и занимаются ли они этим видом спорта?
- Да, у меня двое детей. Старшему сыну 20 лет, а младшей дочке- 10. Сын занимается в тренажерном зале, поднимает гири. Ему нравится больше гиревой спорт. В будущем планирует где-то выступать. Дочь тоже занимается спортом, пока только танцами. Она очень гибкая и подвижная. Вообще, я приветствую женский пауэрлифтинг и не прочь, чтобы моя дочь им занималась.
- Есть ли у вас специальная программа, которая за минимальное количество времени может с простой фигуры сделать атлетически сложенную?
- Ну, короткой программы, как таковой, нет. Всё зависит от характера человека, от его общей подготовки. Занятия спортом - это дисциплина, которую нужно усовершенствовать изо дня в день, из месяца в месяц, из года в год. То есть, быстро не бывает, нужно тренироваться.
- Как вы готовитесь к будущему чемпионату?
- Сейчас мы попали в сборную Украины, потому обязаны тренироваться - осталось всего лишь полгода до чемпионата Европы. Будем готовиться серьёзно, так как на нас возлагают большие надежды, в первую очередь и наши спонсоры – магазин «Евроспорт» (Грищук Анатолий Антонович, Пискун Игорь Вильямович ) и салон-магазин «Сити-фото» (Глейзер Александр Абрамович). Мы в свою очередь не должны их подкачать, и обязаны достойно выступить.
- Существует ли у вас определённый режим дня? Придерживаетесь ли какой-то диеты?
- В спорте обязательно нужно придерживаться и диеты и режима дня. В основном, в рацион входит еда, содержащая белки.
- Волнуетесь перед чемпионатом Европы?
Каждый спортсмен волнуется по-своему. Всё зависит от того, как человек себя настраивает. В любом случае нервничаешь. Но я надеюсь только на лучшее и буду уверенно идти к победе.
Мы все тоже надеемся на победу наших спортсменов не только на чемпионате Европы, но и на чемпионате мира. И хотелось бы, чтобы на сегодняшний день больше молодёжи занималось спортом, в том числе и пауэрлифтингом. Ведь этот спорт воспитывает настоящих мужчин.

Источник: http://www.berdichev.biz/content/view/1114/1/
Автор: Ирина Ткачук